Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспеститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспеститися
Берлін: Українське слово, 1924

Роспе́ститися, щуся, стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься. Ном. № 8151.