Словарь української мови (1924)/роспинати
| ◀ роспинатель | Словарь української мови Р роспинати |
роспинатися ▶ |
|
Роспина́ти, на́ю, єш, сов. в. розіпну́ти и розіп'я́сти, пну́, неш, гл. 1) Распяливать, распялить, растягивать, растянуть. Сорочку.... один за один рукав, а другий за другий розіп'яли. Сим. 213. 2) Разбивать, разбить, раскидывать, раскинуть (палатку). Шатро край шляху росп'яли. Шевч. 3) Распускать, распустить (паруса). На байдаках роспинають паруси. Дещо. 4) Распинать, распять (на крестѣ). Пилат руки умиває, на хрест Христа роспинає. Чуб. III. 20. Гірше ляха свої діти її роспинають. Шевч. 215. 5) Разставлять, разставить ноги, руки. І Масюк розіп'яв руки, піднявши вгору. Левиц. Пов. 194.