Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспиток

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспиток
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́спиток, тку, м. Разспросъ. Наум пристав до його з роспитками. Кн. I. 94. Без ро́спитку. Безъ разспросовъ. Черк. у.