Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росплатати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росплатати
Берлін: Українське слово, 1924

Росплата́ти, та́ю, єш, гл. 1) Распластать. Доставши рибу щуку, або яку другу, принеси додому, росплатай. Чуб. I. 75. 2) Растянуть, разложить. Росплатала дочку та й тне її лозиною. Харьк. г.