Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспливатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспливатися
Берлін: Українське слово, 1924

Росплива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. роспливти́ся, ву́ся, ве́шся, гл. 1) Расплываться, расплыться, поплыть въ разныя стороны. 2) Исчезать, исчезнуть, сплыть. Усе роспливлось (добро). Ном. № 1856.