Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росплющатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росплющатися
Берлін: Українське слово, 1924

Росплюща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. росплю́щитися, щуся, щишся, гл. 1) Раскрывать, раскрыть глаза. Кіт як росплющиться, як гляне своїми очима. Кв. 2) Раскрываться, раскрыться (о глазахъ). 3) Расплющиваться, расплющиться.