Словарь української мови (1924)/росплющатися

by Борис Грінченко

◀ росплющати

Словарь української мови Борис Грінченко Р росплющатися

росплямкатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Росплюща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. росплю́щитися, щуся, щишся, гл. 1) Раскрывать, раскрыть глаза. Кіт як росплющиться, як гляне своїми очима. Кв. 2) Раскрываться, раскрыться (о глазахъ). 3) Расплющиваться, расплющиться.