Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росповиватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росповиватися
Берлін: Українське слово, 1924

Росповива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. роспови́тися, в'ю́ся, є́шся, гл. Распеленываться, распеленаться. Та нехай (дитина) плаче, роспов'ється, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 787.