Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росповіщати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росповіщати
Берлін: Українське слово, 1924

Росповіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. росповісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Разглашать, разгласить, вездѣ дать знать. Ще батейко і не росповістили гаразд, а я вже був у Сидора. Федьк. Пов. 56.