Словарь української мови (1924)/роспозичити
| ◀ роспозичати | Словарь української мови Р роспозичити |
роспоїти ▶ |
|
Роспози́чити, чу, чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба. Канев. у.
| ◀ роспозичати | Словарь української мови Борис Грінченко Р роспозичити |
роспоїти ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роспозичити
Борис Грінченко
1924
Роспози́чити, чу, чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба. Канев. у.