Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспонадитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспонадитися
Берлін: Українське слово, 1924

Роспона́дитися, джуся, дишся, гл. Разлакомиться, повадиться. Діти роспонадилися на солодке. Зміев. у. Роспонадився вовк, ше йде. Мнж. 3.