Словарь української мови (1924)/роспорошувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспорошувати
Берлін: Українське слово, 1924

Роспоро́шувати, шую, єш, сов. в. роспороши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Разсыпа́ть, разсы́пать (о порошкѣ, мукѣ). 2) Разсѣевать, разсѣять. Роспорошив турка й татарву на Черкень-долині. К. ЦН. 227.