Словарь української мови (1924)/роспорювати

by Борис Грінченко

◀ роспорощатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роспорювати

роспорюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роспо́рювати, рюю, єш, сов. в. роспоро́ти, рю́, реш, гл. Распарывать, распороть. 2) Разрѣзыватъ, разрѣзать, распороть (тѣло). Чуб. I. 183. Роспороли їй живота. Рудч. Ск. I. 209.