Словарь української мови (1924)/роспочинати
Зовнішній вигляд
◀ роспочати | Словарь української мови Р роспочинати |
роспочинатися ▶ |
|
Роспочина́ти, на́ю, єш, сов. в. роспоча́ти, чну́, не́ш, гл. Начинать, начать. Позабувала все, що там роспочала робити. МВ. II. 23. Ще ти недавно роспочав жити. Г. Барв. 177. Ворог і роспочав війну уп'ять. Грин. I. 187. Роспочали молотити. Грин. II. 206.