Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспочинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспочинати
Берлін: Українське слово, 1924

Роспочина́ти, на́ю, єш, сов. в. роспоча́ти, чну́, не́ш, гл. Начинать, начать. Позабувала все, що там роспочала робити. МВ. II. 23. Ще ти недавно роспочав жити. Г. Барв. 177. Ворог і роспочав війну уп'ять. Грин. I. 187. Роспочали молотити. Грин. II. 206.