Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росправлятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росправлятися
Берлін: Українське слово, 1924

Росправля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. роспра́витися, влюся, вишся, гл. Расправляться, расправиться. Шаблею ми я ним росправимось. К. ЧР. 336.