Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росприндитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росприндитися
Берлін: Українське слово, 1924

Роспри́ндитися, джуся, дишся, гл. 1) Раскапризничаться. 2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Греб. 366. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів. Котл. Ен. VI. 71.