Словарь української мови (1924)/роспросторювати
| ◀ роспросторити | Словарь української мови Р роспросторювати |
роспросторюватися ▶ |
|
Роспросто́рювати, рюю, єш, сов. в. роспросто́рити, рю, риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величчє з неба на всю землю роспросторив. К. Псал. 14. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. Мпр. Пов. II. 115. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила. Грин. II. 280.