Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспростувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспростувати
Берлін: Українське слово, 1924

Роспро́стувати, тую, єш, сов. в. роспро́стати, таю, єш, гл. Расправлять, расправить, выправить. Цю дужку треба роспростати, а то загнулася скраю. Черниг. у.