Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспікати
Берлін: Українське слово, 1924

Роспіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. роспекти́, печу́, че́ш, гл. 1) Распекать, распечь, раскаливать, раскалить. Левиц. Пов. 157. Чуб. 2) Раздражать, раздражить. У нас… дуже роспікають людей.... Там, чуєш, прикащик побив чоловіка. О. 1862. II. 74.