Словарь української мови (1924)/ростирати
| ◀ ростинатися | Словарь української мови Р ростирати |
ростиратися ▶ |
|
Ростира́ти, ра́ю, єш, сов. в. росте́рти, зітру́, реш, гл. Растирать, растереть. Ном. № 12605. Масюк взяв колосок, ростер його, дмухнув на долоню і показав Радюкові великі зерна, блискучі як золото. Левиц. Пов. 194. Розотри ту ікру з перцем. Чуб. I. 72.