Словарь української мови (1924)/ростовитий
| ◀ ростобирючоватий | Словарь української мови Р ростовитий |
ростовкмачити ▶ |
|
Ростови́тий, а, е. Скоро растущій. Верба — ростовите дерево. Міус. окр. (Лобод.).
| ◀ ростобирючоватий | Словарь української мови Борис Грінченко Р ростовитий |
ростовкмачити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ростовитий
Борис Грінченко
1924
Ростови́тий, а, е. Скоро растущій. Верба — ростовите дерево. Міус. окр. (Лобод.).