Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ростолкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ростолкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Ростолкува́ти, ку́ю, єш, гл. Растолковать. Король загадує, що схоче; як слуга не зна, що робити на загадку королеву, то король йому ростолкує і той повинен зробити. Чуб. III. 46.