Словарь української мови (1924)/ростолкувати
Зовнішній вигляд
◀ ростока | Словарь української мови Р ростолкувати |
ростолкуватися ▶ |
|
Ростолкува́ти, ку́ю, єш, гл. Растолковать. Король загадує, що схоче; як слуга не зна, що робити на загадку королеву, то король йому ростолкує і той повинен зробити. Чуб. III. 46.