Словарь української мови (1924)/ростопирювачуватий

by Борис Грінченко

◀ ростопирюватися

Словарь української мови Борис Грінченко Р ростопирювачуватий

ростопити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ростопи́рювачуватий, а, е. Растопыренный. Напхав мішок соломою, щоб ростопирювачуватий був. Мнж. 2.