Словарь української мови (1924)/ростринькувати

by Борис Грінченко

◀ ростринькати

Словарь української мови Борис Грінченко Р ростринькувати

ростріпати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ростри́нькувати, кую, єш, сов. в. ростри́нькати, каю, єш, гл. Растрачивать, растратить попусту, промотать. Він узяв щось карбованців із п'ятнадцять; всі ж і ростринькав. Брацл. у.