Словарь української мови (1924)/рострощити
| ◀ ростропша | Словарь української мови Р рострощити |
ростроюдитися ▶ |
|
Рострощи́ти, щу́, щиш, гл. Растрощить, раздавить, разбить въ дребезги. Поб'єш ти їх жезлом твоїм залізним, рострощиш їх, мов глечик череп'яний. К. Псал. 3. Права ніжка рострощена, з під правого крила кров. Сим. 216.