Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ростручати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ростручати
Берлін: Українське слово, 1924

Роструча́ти, ча́ю, єш и ростру́чувати, чую, єш, сов. в. ростру́тити, чу, тиш, гл. Расталкивать, растолкать, раздавливать, раздавить. Не пий горілочки рано в неділеньку та не грай конем улицею, не ростручай малих дітей, та не зневажай старих людей. Чуб. V. 1021.