Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росхавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росхавити
Берлін: Українське слово, 1924

Росха́вити, влю, виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила. Чуб. IV. 355.