Словарь української мови (1924)/росхиляти
| ◀ росхильчастий | Словарь української мови Р росхиляти |
росхилятися ▶ |
|
Росхиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. росхили́ти, лю́, лиш, гл. Разгибать, разогнуть въ разныя стороны. Вітер жито росхиляє. Мет. 366. Ой із-за гори буйний вітер повіває та вишневий садочок росхиляє. Чуб. V. 798. А я смерти не боюся.... гостоньками обсажуся. — Чоловіче, що ти знаєш, що смерть гостей росхиляє, та й на тебе постягає. Чуб. V. 1093.