Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росхитувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росхитувати
Берлін: Українське слово, 1924

Росхи́тувати, тую, єш, сов. в. росхита́ти, та́ю, єш, гл. 1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде. Харьк. 2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся. Полт. г.