Словарь української мови (1924)/рубак
Зовнішній вигляд
◀ рубай | Словарь української мови Р рубак |
рубака ▶ |
|
Руба́к, ка́, м. 1) = Рубай. Міус. окр. 2) У колесниковъ: стамеска для первоначальнаго спусканія крупной стружки при обтачиваніи ступицы. Вас. 147.