Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рубатє

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рубатє
Берлін: Українське слово, 1924

Руба́тє, тя, с. соб. Бѣлье; лохмотья. Вх. Зн. 61. Желех.