Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рубач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рубач
Берлін: Українське слово, 1924

Руба́ч, ча́, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. I. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.