Словарь української мови (1924)/рудь

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ рудуватий Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рудь 		рудько ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Рудь, дя, м. = Рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/рудь&oldid=487536