Словарь української мови (1924)/рудяк

by Борис Грінченко

◀ рудявина

Словарь української мови Борис Грінченко Р рудяк

рудяний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рудя́к, ка́, м. 1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк. Лохв. у. 2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці. Ном. № 1004.