Словарь української мови (1924)/руйнувати

by Борис Грінченко

◀ руйнування

Словарь української мови Борис Грінченко Р руйнувати

руйнуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Руйнува́ти, ну́ю, єш, гл. Разрушать, разорять, истреблять, уничтожать. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати. Ном. № 13746. Руйнують твій народ поганці. К. Іов. 217. Тяжко важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. 8.