Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рукодавник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рукодавник
Берлін: Українське слово, 1924

Рукода́вник, ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. I. 169.