Словарь української мови (1924)/рум
Зовнішній вигляд
◀ руля | Словарь української мови Р рум |
румак ▶ |
|
Рум, му, м. Сухопутье. Одна чата румом, а другая судном під турчина втікала. Нп.
Рум, меж. = Рип, меж. В суботу інспектор рум до хати. Св. Л. 222.