Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рум'яніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рум'яніти
Берлін: Українське слово, 1924

Рум'яні́ти, ні́ю, єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. МВ. II. 156. Рум'яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).