Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рунитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рунитися
Берлін: Українське слово, 1924

Руни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Куститься.