Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ручай

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ручай
Берлін: Українське слово, 1924

Руча́й, ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня напувати. Чуб. V. 946. Ум. Руча́єць. Чуб. III. 305.