Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рябітися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рябітися
Берлін: Українське слово, 1924

Рябі́тися, бі́юся, єшся, гл. Виднѣться въ видѣ отдѣльныхъ пятенъ, точекъ. На горі, далеко за долиною.... щось рябілося, і не пізнати, чи люде ходили, чи товаряка паслась. Св. Л. 211.