Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рясний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рясний
Берлін: Українське слово, 1924

Рясни́й, а́, е́. Преимущественно о растеніяхъ: густой, обильный листьями, вѣтвями, обильный плодами. Сади рясні похилились. Шевч. 219. Ти, дівчино красна, де ти воли пасла? — Під дубками з парубками, де травиця рясна. Грин. III. 157. Обсій, матінко, овесцем, щоб наш овесець рясен був. Нп. Ой ти, дубе кучерявий, листя твоє рясне. Чуб. V. 13. Рясна яблуня. Харьк. Рясна картопля — имѣющая много картофелинъ. НВолын. у. О волосахъ: густой. Г. Барв. 359. Объ одеждѣ: со многими складками, широкій. Рясна сорочка О. 1861. XI. 21. Рясні рукава в сорочці. О людяхъ: хорошо одѣтый. Як прийде весна красна, буде наша голота рясна. Посл. Ум. Рясне́нький, рясне́сенький.