Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рясно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рясно
Берлін: Українське слово, 1924

Ря́сно, нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Чуб. Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Г. Барв. 84. Сади цвіли рясно. Левиц. I. 524. Рясно-рясно плакала. Мир. ХРВ. 406. Ум. Рясне́нько, рясне́сенько.