Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рівночасний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рівночасний
Берлін: Українське слово, 1924

Рівноча́сний, а, е. Одновременный. Желех.