Словарь української мови (1924)/рівчастий
Зовнішній вигляд
◀ рівчак | Словарь української мови Р рівчастий |
рівчачок ▶ |
|
Рівча́стий, а, е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. I. 256.
◀ рівчак | Словарь української мови Борис Грінченко Р рівчастий |
рівчачок ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рівчастий
Борис Грінченко
1924
Рівча́стий, а, е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. I. 256.