Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рівчастий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рівчастий
Берлін: Українське слово, 1924

Рівча́стий, а, е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. I. 256.