Словарь української мови (1924)/рівчик

by Борис Грінченко

◀ рівчачок

Словарь української мови Борис Грінченко Р рівчик

ріг ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рі́вчик, ка, м. 1) Ум. отъ рів. 2) = Рівчак 3. Шух. I. 284.