Словарь української мови (1924)/ріжечок
Зовнішній вигляд
◀ ріження | Словарь української мови Р ріжечок |
ріжкатий ▶ |
|
Ріже́чок, чка, м. 1) Ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки. Лебед. у. (Залюбовск,).
◀ ріження | Словарь української мови Борис Грінченко Р ріжечок |
ріжкатий ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ріжечок
Борис Грінченко
1924
Ріже́чок, чка, м. 1) Ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки. Лебед. у. (Залюбовск,).