Словарь української мови (1924)/різа

by Борис Грінченко

◀ ріжок

Словарь української мови Борис Грінченко Р різа

різавка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рі́за, зи, ж. Отмежеванные участки поля въ 3, 6, 10 морговъ, смотря по мѣстностямъ. Вихожу я жати свою різу. Левиц. Пов. 338. Під ним (городом) ціла різа землі буде. КС. 1882. VII. 89.