Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/різачка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
різачка
Берлін: Українське слово, 1924

Різа́чка, ки, ж. 1) Рѣзь въ животѣ. Рк. Левиц. Щоб тебе різачка попорізала. Ном. № 3725. 2) Кровавый поносъ.