Словарь української мови (1924)/різво

by Борис Грінченко

◀ різвий

Словарь української мови Борис Грінченко Р різво

Різдво ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рі́зво, нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Павлогр. у. Ум. Різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько. Мил. 134.