Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/різник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
різник
Берлін: Українське слово, 1924

Різни́к, ка́, м. 1) Мясникъ. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Ном. № 6598. 2) Торговецъ мясомъ.